Краєзнавство

   З нагоди 300-річчя храму

св. Параскеви в Плугові видана

книга про історію місцевої парафії

на основі вивчених архівних

документів.     

   До 1939 року на місці теперішньої бібліотеки була польська хата-читальня. Селяни вечорами збиралися в читальні, де обговорювали новини та події, які відбувалися в селі і країні. Книги там були лише польською мовою. В 1950 році польська читальня перетворилася на українську хату-читальню. 

        Будова була дерев'яною і залишалася єдиним місцем збору селян та молоді. В 50-х роках в селі Плугів збудували клуб, в якому і сьогодні в двох кімнатах розташований книжковий фонд бібліотеки. У повоєнні роки часто там проводилися зустрічі ветеранів Великої Вітчизняної Війни. 

        На даний час зареєстровано 590 читачів, з них 81 дитина і 80 юнаків. Книжковий фонд бібліотеки налічує 7345 примірників, з них 5678 примірників дорослої літератури і 1667 - дитячої. Періодика нараховує 7 видань, з них 3 видання для дітей. Мета бібліотеки - в наглядній масовій формі відображати всі актуальні теми нашого сьогодення : духовному, патріотичному, правовому та екологічному вихованню читачів.
       У які б часи не існувала бібліотека, у фонді завжди були твори великих українців : Тараса Шевченко, Лесі Українки, Івана Франка, Михайла Старицького, Івана Котляревського...   Бібліотека завжди відгукується на всі події, які відбуваються у нашій країні. 
          Перша згадка про село Плугів, датується 1469 роком і засвідчує, що тоді воно належало польському пану Свинці. Так пан Свинка показував королівським ревізорам "акт вічного надання". Село тоді звалось Плєхув,а в пізніх актах Плухів. Польські королі роздавали наші   землі своїй шляхті.
           До сьогодення збереглась дерев'яна церква Параскевії і дзвіниця, збудовані у 1645 році. Це пам'ятники історії

XVII століття. На старому цвинтарі поховані козаки з часів воєн Богдана Хмельницького.

             Під час Великої Вітчизняної Війни в 1941 році на шосе Плугів - Кудобинці був важкий бій, загинуло 19 жителів села, але село було визволено від німецьких загарбників.

              Уривок з вірша Богдана Стельмаха "Мої краї, мої краяни" 

               З віків історія жива - 

               Митулин, Золочів, Поляни - 

               Мої краї, мої краяни.

               Тут - Україна, тут стоять,

               На чатах наче вірна рать,

               Підлисся, Плугів, Поморяни,

               Мої краї, мої краяни.

           

              Гордість села - наше джерело, воду з якого набирають подорожуючі всієї України.

                Там під горою є Плугів село,

                Там під капличкою б'є джерело,

                Чиста водиця, святе джерело

                 Плугів - старе село.

                                      

                                                   Здалеку люди приходять сюди,

                                                   Щоби напитись живої води,

                                                   Чиста водиця, святе джерело,  Плугів - старе село.

Віхаста З. В.

  вчитель Плугівської ЗОШ